Українська хата
Українська садиба, що представляє собою житло-хату разом з надвірними господарськими будівлями, яке в чому відрізнялася від російської хати. Ще в середині XIX століття українські хати часто обмазувалися зовні глиною, а потім білилися, тоді як у російських будинках глиною замазувалися лише пази колод, та й то не завжди. Росіяни із Самарской області, де було багато українських поселенців писали, що українці "житлові хати й всі надвірні будови зовні обмазують жовтою й червоною глиною, а потім білять білою глиною й усередині своїх хат також обмазують глиною, а по ній білять".
І далі: "печі бития, а труби від них приділяються з-під чола в бік, до сінної стіни, і дим виходить у зроблене в ній отвір прямо в покрову. Для втримання тепла отвір зовні затикається. Внутрішність печі хохлушки вимазують раз у тиждень. Далеко не всі будинки покриті тесом або соломою на глині, переважно ж одною соломою. Удома й надвірні будівлі стиснуті, провулки досить рідкі. По недоліку й дорожнечі дров, починається отапливание будинків кізяком (сухий гній).
Домашній побут малороссиян має багато особливостей і дуже яскраво відрізняється від побуту великороссиян. Українці живуть дуже чисто й охайно. У більших будинках заможних людей коштують ломберні столи (для гри в карти), стільці й шафи. У більше бідних малорусів хати, криті соломою із плотової трубою. Зовні такі будинки вибілені крейдою (крейдою), а усередині - земляна підлога, гладко вигладжений.
У них можна побачити невелику грубку начебто голландської, примкнуту до російської печі, вибілену й розписану різними візерунками, чисті ослони й стіл, покритий білою скатертиною. У передньому куті перебуває божник, ікони якої оповиті квітами; верх над іконами оббитий шпалерами. На стінах висять різні картини: імператора, царського прізвища й російських героїв; дзеркало з довгим рушником, що вили різними фігурами. На тичині, укріпленій кінцями в стінах, висить перекинутий одяг. До глухої стіни будинку прироблені нари, що служать ліжком; на них же коштує скриня (скриня) з різним майном (білизною й грошима)".
Одна з відмітних рис побуту українців - обов'язкове збереження літніми українками рушников, подарованих матір'ю; у ряді випадків рушник представляє собою тканий рушник з орнаментальною специфікою - двоглавими орлами, - ці рушники використовуються, як правило, в інтер'єрі житла для прикраси "божника" - кута з іконами. У вишитих рушниках головним орнаментальним сюжетом є розетка, червона троянда й чорний лопух, що свідчить про етнічну приналежність до українців.