Їдальня. Чотири ознаки модних інтер'єрів
Рано або пізно це трапляється майже в кожному будинку. Кухня стає нестерпно тісної, і виникає бажання розширити обідню зону. Якщо, звичайно, дозволяє площа квартири.
У Західній Європі їдальні - обов'язковий атрибут будинку. Найбільш популярні вони в Англії, менше - у Франції: через дефіцит площ у муніципальних квартирах. У нас це, скоріше, дуже можливостям і моді, чим природна необхідність.
КУХНЯ БЕЗ ГРАНИЦЬ
Поняття їдальні в багатьох з нас усе ще асоціюється з великою кухнею: простора, світла кімната, можливо - у стилі мінімалізму або easyliving. У стінах такого приміщення їсти де розгорнутися. Головне тут - вікна, від стіни до стіни. Має значення вид з вікна - звичайно з мальовничою панорамою. Дуже типові для такої кухні-їдальні не безсторонні предмети, а речі-образи, наприклад, картина або скульптура на коминковій полиці. Через брак таких підійде художньо оформлений букет квітів. Саме ці образні домінанти створюють враження цілісності, комфорту, атмосферу розслабленості, відволікаючи від кухонного побуту.
У моді - досить зухвалі сполучення матеріалів і відтінків. Меблі бажано підбирати прозору, легку й блискучу. Актуальні скло, дзеркала, хром, пластик, срібло. А побутові прилади повинні відповідати останньому слову техніки. Що стосується аксесуарів, то вони просто зобов'язані демонструвати світськість хазяїв квартири. На стінах - авангардний живопис або графіка, від гарної до відвертого кітчу. Як сказав французький дизайнер Жан-Шарль Кастебальжак, «головне правило в тім, що правил - немає. І початок волі в мистецтві - це сміливість і, може бути, нахабність». Нахабність! Задумайтеся, як багато в цьому слові живого азарту й зухвалості. Того, що може змінити й навіть перекреслити подання про стриманий функціоналізм кухонного «наповнення» і звернути його в миле буйство фантазії. Тепер простий стіл з кухонного гарнітура спокійно можна замінити сучасним ергономічним і обов'язково більшим столом із шикарною стільницею від Dall'Agnese, що не дозволяє забувати, що дух традиції незмінно перегукується зі стандартною практичністю європейських інтер'єрів. І де-небудь у сторонці, бажано на відкритому просторі, поставити крісло від Colombostile - сьогодення твір мистецтва, що несе в собі філософію буття, що не перетворюється в побут. Не перешкодить доповнити такий антураж «дотепним» кастебальжаковским торшером або оригінальним світильником від Gucci, успішно оттеняющим плафон під стелею в стилі а-ля Ілліч. Адже, що не говорите, а нахабність - друге щастя.
КОМФОРТНИЙ КУТОЧОК
Їдальня, що відвоювала собі місце в гостьовій зоні, швидше за все, являє собою невеликий і злегка сентиментальний куточок, у якому панує відчуття тепла й спокою. Почуття безпеки підсилюють різні ширми, округлі зводи стельових балок над обіднім столом. В очі кидаються пишнота штор, що затемнюють приміщення, коврики, квіти (часто у відкритій лоджії влаштовують зимовий сад), вишукана сервіровка, багато фотографій близьких або знімків, зроблених у поїздках, на вечірках, причому для хазяїна немаловажна їхня якість.
Кольору в їдальні кращі теплі: бежевий, пастельно-жовтогарячий, вохристо-золотавий. Якщо люстра або лампа з абажуром - то обов'язково низько звисаючим над круглим столом з неодмінною скатертиною. Іноді переважає бічне висвітлення. Багато свіч у свічниках. Характерна наявність музичних інструментів - і неважливо, уміють грати чи хазяї ні. З матеріалів в інтер'єрі найбільше дерева, теплих натуральних відтінків. Серед інших деталей - колекції меню ресторанів, у яких побував мешканець будинку, сувеніри, привезені із закордонних поїздок. Словом, їдальня - це тихий куточок, у якому можна вкритися від тривожного миру й заспокоїтися.
СІМЕЙНЕ ГНІЗДЕЧКО
Загальне враження: престижна, ґрунтовна, консервативна обстановка. Як правило, їдальня відкривається погляду прямо з порога й обладнана вона як гостьова зона. З першого кроку увагу залучають солідність і дорожнеча речей. Навіть двері масивні, значні й гарні. Така їдальня облаштовується роками, що називається, переходить у спадщину. До речі, про наступність... Якщо гарненько покопатися в нашім минулому - столітті єтак XVIII, то можна виявити скрупульозні описи інтер'єрів тодішніх самих модних їдалень, що незмінно відрізнялися добротністю. Усе в таких їдальнях вселяє повага до хазяїв і будинку. У мотивах оздоблення простежується ідея міцності й безпеки. Її підкреслюють, як ідею фікс, максимально дорогі й надійні двері, куті меблі, ґратчасте плетіння засклених внутрішніх дверей. Мармурові підлоги покривають стародавні килими. Оббивка меблів - жаккардовая й гобеленова, зі складними малюнками й візерунками. Кольори - будь-які, але обов'язково насичені. Фамільні портрети гордо красуються в гарних рамах, і саме в цих будинках можна спостерігати фотознімки хазяїв у компанії з відомими людьми. Можливий набір аксесуарів і прикрас усіляко затверджує значимість хазяїна, як, втім, і різні символи успіху - нагороди й стародавня порцеляна, мисливські трофеї й антикварний кришталь. Характерна ознака - колекції, часто реліктові: від усіляких метеликів до зброї. Тобто, тут є все, що свідчить про матеріальне благополуччя, консерватизм і заповзятливість хазяїна. До слова, часом така їдальня нагадує комісійний магазин або крамницю лахмітника, якщо в її власника поганий смак.
«ТУТ ТРИВОЖНО ОТЧОГО-ТЕ...»
Часто антураж таких їдалень має еротичний підтекст, створюваний оригінальними, незвичайними речами - від авторських меблів до аксесуарів з «перчинкою» начебто фото оголеної натури. Яскраві, хвилюючі кольори й неспокійне висвітлення викликають відчуття тривоги. Іноді хобби хазяїна, що переросло в пристрасть, впливає на оформлення обідньої зони більше, ніж предмети меблів або декор. На полках у їдальні такого оригіналу замість посуду можна виявити маски-гримаси, постери з монстрами, фігурки казкових персонажів, піонерів, спортсменів, що чепуряться панянок, банщиць і дівчин «ню»... Або який-небудь «патріотична порцеляна». Якщо хазяїн - мисливець, домочадцям у найкращому разі прийде упокоритися з наявністю в їдальні опудал тварин, шкір, пір'я й інших трофеїв, у гіршому - стать вегетаріанцями. Головне, щоб предмети хвилювали уява гостей. Що й відбувається. А інтер'єр від невгамовної спраги життя хазяїна й бажання, щоб його помітили, тільки виграє.
Однак прислухаємося до думки фахівців.
Юрій Билас, керівник дизайнерської студії:
- Я помітив, що останнім часом люди до своїх їдалень стали ставитися відповідальніше. Прагнення на великому просторі сполучити їдальню з кухнею й вітальнею (пережиток з радянського минулого) зустрічається усе рідше. Окрема кімната, стіл, стільці, зручний диванчик для відпочинку - от і всі вимоги, які тепер пред'являють до їдалень. Відношення строго функціональне: їдальня часто заміняє гостьову зону, куди приємно запросити друзів для спілкування. А їду або коктейль можна подавати на підношенні. Це гарний тон.
Валентина Яковенко, архітектор:
- По моєму глибокому переконанню, у їдальні головне - стіл і стільці. От за них має сенс платити більші гроші. А все інше - антураж, з яким можна пограти, пошукати якісь архітектурні рішення. У мене був один замовник, якому сподобався низький японський столик для обідів, але сидіти гостям доводилося на колінах, і це створювало їм певні незручності, зате хазяїнові доставляло масу задоволення. Мені, наприклад, подобаються острівні варіанти. Якщо місце дозволяє, краще поставити стіл у центрі - так ми відразу підкреслимо: тут - їдальня. А навколо - все інше (дивани, зимовий сад, напольние вази із квітами).