Один стиль всього дому



Наявність веранди робить заміський будинок просторіше й багато в чому привлекательнее. Веранда - приміщення літнє, і тому не вимагає утеплення. Конструктивно вона досить проста й може бути без особливих складностей побудована своїми руками.

При спорудженні каркасного будинку наявність веранди краще врахувати заздалегідь, щоб її каркас становив єдине ціле з каркасом будинку. Але навіть у тому випадку, коли будинок побудований без веранди, її прибудова не стане нерозв'язною проблемою. Веранду розташовують уздовж головного або торцевого фасадів будинку так, щоб усередині виявилися двері, через яку можна було б потрапити на неї з основних приміщень. Як правило, довжина веранди становить 3-6м, а ширина - близько 2,5м.

Фундамент

Каркас веранди обпираються на стовпчастий фундамент із цегли. Фундаментні стовпи необхідно закласти під кожну з кутових стійок каркаса, а при значній довжині веранди - і під одну або дві проміжні.

Після розмітки в місцях майбутнього розташування фундаментних стовпів викопують ями глибиною близько 1м. На дні ям улаштовують подушку з піску (20див). Якщо ж ґрунт піщаний, на дно фундаментних ям відразу насипають шар гравію або щебенів (10див), що гідроізолюють, проливаючи гарячим бітумом. Потім виконують бетонну підставу (15див), забезпечуючи строгу горизонтальність його верхнього обріза. Після застивания бетону на отриманій підставі викладають цегельний фундаментний стовп, виводячи його на необхідну оцінку. Висота стовпа повинна бути такий, щоб підлога веранди розташовувався приблизно на 30див нижче рівня підлоги будинку. У цьому випадку дах веранди ввійде під звис даху будинку, і висота прибудови виявиться такий же, як і в будинку.

Готові фундаментні стовпи обмазують бітумом і потім виконують зворотне засипання. Порожнина в середині стовпа закладають битою цеглою, гравієм або подібним заповнювачем. Між стовпчастими опорами влаштовують забирку із цегли, дерева або плитних матеріалів. Варто прагнути до того, щоб її зовнішня поверхня була однорідної по фактурі.

Каркас веранди

Для спорудження каркаса використовують бруси перетином 100?100, 120?80мм або колоди діаметром до120мм. На стовпи фундаменту укладають нижню обв'язку. З'єднання в кутах роблять у полдерева прямим замком. Нижню обв'язку виконують подвійний, врізаючи в неї лаги, по яких згодом настилається підлога. У неї ж на шипах розміром 50?50?50мм врізають стійки й скріплюють їхніми цвяхами, додатково підсилюючи кожний сполучний вузол двома скобами.

Досить ощадливу з погляду витрати матеріалів конструкцію каркаса можна одержати, якщо замість цільних брусів використовувати стійки, збиті із двох дощок перетином 40?120мм і прокладок того ж розміру. У цьому випадку при з'єднанні елементів необхідно відповідним чином зміщати дошки й прокладки.

На стійках установлюють верхню обв'язку й крокви (також на шипах і цвяхах). Верхні кінці крокв з'єднують із горизонтальною балкою (прогоном), що проходить під скатом даху будинку й також зв'язаної зі стійками каркаса. Прогін і стійки, що прилягають до стіни будинки, стягають за допомогою анкерних болтів. Особлива увага варто приділити установці балок, на які опираються крокви. Вони повинні бути міцно прикріплені до стіни й перебувати під звисом даху будинку на такій відстані, щоб покрівля веранди впритул стикувалася з покрівлею будинку.

Дах

Дах веранди звичайно роблять односхилої й більше пологої, ніж дах будинку. Кращим для покрівлі веранди є тотже матеріал, що був використаний для покрівлі будинку, однак можливе застосування й інші легкі матеріали - рулонних, сталевих, азбестоцементних і т.п. Покрівлю настилають по решетуванню, виконаної з необрізних дощок, покладених горизонтально, впритул або з деякими проміжками- залежно від матеріалу, використовуваного для виготовлення покрівлі.

Покрівлю з рулонних матеріалів (руберойду, толю й т.п.) бажано влаштовувати по суцільному дерев'яному настилі з обрізних дощок. Настил кріпиться до крокв цвяхами, капелюшка яких треба утапливать у тілі дощок. Рулонний матеріал розкладають на настилі, ретельно вирівнюють і прихоплюють по краях цвяхами. Потім прибивають рейки, що фіксують покладений матеріал. Зверху рейки закривають смужками рулонного матеріалу (ковпаками), прибиваючи їх спеціальними толевими цвяхами. По нижньому обрізі даху покрівлю на 10див загинають під решетування й кріплять такими ж цвяхами.

Під сталеву покрівлю можна влаштовувати як суцільну, так і розріджене решетування. Аркуші покрівельної сталі з'єднують один з одним фальцевими швами й кріплять до решетування цвяхами.

Хвилясті азбестоцементні аркуші укладають таким чином, щоб вони перехльостувалися на одну хвилю, і кожний вишележащий аркуш перекривав нижележащий на12-14див. Кріплять їхніми спеціальними шурупами (цвяхами) довжиною 70-90мм,під якими попередньо в гребенях хвиль просвердлюють отвору діаметром на 2-3мм більше діаметри шурупа (цвяха).

Підлога

Підлога веранди настилають дощатим одинарним,дошки укладають на лаги, врізані між першим і другим вінцями нижньої обв'язки. Лаги й полові дошки необхідно антисептировать і покрити фарбою для зовнішніх робіт. Продовженням підлоги веранди може стати верхня сходинка ґанку.

Вікна

Підвіконну дошку на веранді звичайно встановлюють на висоті 45-60див від підлоги, тобто нижче, ніж підвіконня в кімнатах. Простір між підвіконною дошкою й нижньою обв'язкою зашивають вагонкой або закривають дерев'яними щитами.Обшивання веранди виконують тільки із зовнішньої сторони, тому що в утепленні стін немає необхідності. Між підвіконною дошкою й верхньою обв'язкою встановлюють віконні рами. Простір між дверима й сусідніми стійками можна зашити наглухо або встановити там вузькі віконні плетіння.

Розміри вікон веранди, наявність широких і вузьких рам у значній мірі впливає на зовнішній вигляд будівлі. На веранді бажано чергувати вікна, щоскладаються із що відкриваються й глухих стулок, причому тут досить одинарних віконних рам, тому що веранда- це літнє, не опалювальне приміщення.

Установка віконних блоків виробляється в такий спосіб. Підготовлений віконний блок вставляють у проріз і фіксують коробці в кутах прорізу дерев'яними клинами. Потім коробці кріплять цвяхами, при цьому кожний вертикальний брусок варто закріпити в декількох місцях. Зазори між коробкою й стіною конопатять: заповнюють на 3/4 глибини сухим клоччям ина 1/4 глибини з боку приміщення- клоччям, змоченої в гіпсовому розчині.Законопачені зазори між стіною й віконними коробками закривають дерев'яними лиштвами.

Стіни

Останнім часом більшу популярність придбала розсувна конструкція стін веранди. Розсувна стіна зручна в багатьох відносинах. Відсунувши її, ви легко можете перетворити веранду у відкрите літнє приміщення - терасу, а в дощовий день закрита стіна надійно відгородить вас від непогоди. Секції такої стіни зв'язані за допомогою металевих петель. Кожна секція складається з верхньої частини-заскленої фрамуги й нижньої - дерев'яної панелі. Коли стіну відкривають, секції складаються в гармошку. У закритому виді кожна з них кріпиться до горизонтальної труби металевими гачками або втримується спеціальними скобами, що переміщаються вліво й вправо по горизонтальній напрямні.

Читайте також: