Бидермейер


Бидермейер - напрямок, що розвивався в німецькому й австрійському мистецтві ок. 1815-48 р. Назва одержала пізніше по вигаданому прізвищу німецького обивателя. Для бидермейера характерна переробка форм ампіру (головним чином в інтер'єрі й декоративно-прикладному мистецтві) у дусі інтимності й домашнього комфорту.

Поряд із класицизмом, що слабшає, і строгим англійським раціоналізмом на формування своєрідної культури житла епохи бидермейера відомий вплив зробила й емоційність романтизму, що зароджується. Бидермейер був, посуществу, стилем буржуазного мистецтва. Хоча окремі ознаки й ріднили його з ампіром, властиві тому холодна гордовитість, помпезність і багатство залишилися йому далекими. Інтер'єр стилю бидермейер, повною мірою отвечавший поняттям буржуа про затишне, комфортабельне житло, дає вірне подання про економічне становище й характер культурних запитів буржуазії в перші десятиліття XIX століття.

Житловий інтер'єр стилю бидермейер робить цілісне враження. Приміщення просторі, світлі; членування у формі витриманих у строгих лініях єллементов архітектурного ордера ділять стіни на спокійні поля; в одному з кутів приміщення в круглій ніші міститься витончена біла піч. Кімната обставлена в стилі бидермейер, може служити зразком веселого, затишного житла. Інтер'єри відрізняються витриманістю пропорцій; стелі, як правило, склепінні, віконні прорізи глибокі, стіни оклеяни шпалерами сніжної білизни, або з візерунками (квіти,смужки) у світлих тонах. Повітряні муслінові фіранки, теплі коричневі тони меблів, розвішані на стінах мініатюри, акварелі, гравюри, стрічка дзвіночка й модні дешеві (нерідко зроблені власноручно) силуети - все це вносило в житло епохи бидермейера настрій затишку й інтимності.

Відмітні ознаки меблів бидермейера: плавноизогнутие спинки локотники крісел, диванів, стільців; гнуті й нагострені ніжки, що широко поширилися після 1830 року. У якості настилочного матеріалу для м'яких елементів використовується кінський волос, для оббивки - ситець із квітковим малюнком або більше строгий, однотонний або в смужку, репс. Лицювальні тканини часто прибиваються цвяхами з більшими білими порцеляновими капелюшками. В оформленні спинок, локотников і ніжок уводяться різьблені фігури лебедів, грифонів, мотиви рогу достатку й рослинної галузі, все це звичайно в сполученні з позолоттю. Ліжка виконуються із простими, гладкими поверхнями.

Обстановку житла доповнюють вітрини, етажерки, кутові шафки, трюмо. Кімнатні рослини, також одне з неодмінних прикрас житла, утримуватися в кошиках і вазах, установлюваних на різних підставках.

Стиль бидермейер, цей буржуазний варіант класицизму, протримався в європейському прикладному мистецтві впритул досередини XIX століття. Однак уже в другій третині століття до нього були подмешани романтично-барочні елементи, що привело до появи першого "неостиля" - "оновленого" варіанта одногоиз старих стилів, у цьому випадку - неорококо.