Будинок із присмаком екзотики
Отже, інтер'єр як і раніше у владі мінімалізму: прості геометричні форми, скуповуючи колірна гама, строгі обриси. Нерідко відсутній навіть натяк на тепло, затишок, добірність. Іноді обстановка здається настільки холодної й безжиттєвої, що мимоволі хочеться зігріти її самобутніми деталями, внести в неї елемент класики, перевіреної часом.
Не випадково, колоніальний стиль в інтер'єрі - цей чудовий результат синтезу східної і європейської культур, що став наслідком колонізації, - сьогодні знову актуальний. Екзотичний аромат і філософська символіка далеких країн сполучаються в ньому з європейською розкішшю й комфортом. В остаточному підсумку будь-яке новаторство рано або пізно стає класикою, а класика, як відомо, ніколи не виходить із моди.
Індію, Мьянма (Бірма), В'єтнам, Індонезія, Малайзия, Філіппіни й інші східні країни, колись завойовані європейськими колонізаторами, зберегли національні традиції, хоча й підпали під вплив західної цивілізації. Вишукані предмети східного інтер'єра протягом декількох століть завозилися колонізаторами в Англію, Францію, Іспанію, Португалію. Адаптувавшись до нових умов, вони міцно ввійшли в європейську культуру й стали невід'ємною частиною евродизайна.
Далеко не кожна річ у колоніальному стилі дає подання про східний спосіб життя. Нерідко зустрічаються предмети обстановки (ліжка, комоди, круглі кавові столики), зроблені в справді європейських традиціях. Це пов'язане з тим, що до приходу колонізаторів у багатьох азіатських країнах була слабко розвинена культура виготовлення меблів. Щоб налагодити звичний побут, європейцям спочатку доводилося привозити із собою всі необхідні предмети інтер'єра. Поступово місцеві майстри навчилися підбудовуватися під смаки чужоземців, створюючи меблі, придатну не тільки для облаштованості тропічних бунгало. Так, поєднуючи східний і західний погляди на життя, початків формуватися колоніальний стиль.
В інтер'єрі "колоніального" будинку начебто доторкаєшся до вічності. Столи, обтягнуті крокодилячою шкірою, бронзові свічники, мармурові статуетки, комоди й скрині з дорогих порід дерева - всі ці атрибути багатого оздоблення приміщення зовні зовсім не відрізняються від тих, що створювалися століття або два тому назад. Багато хто з них навмисно стилізовані під антикваріат. Будь-яка річ - будь те мініатюрний шкіряний табурет або солідний письмовий стіл з безліччю ящиків - виготовлена вручну, що говорить про її особливу цінність.
Зі смаком підібрані колоніальні меблі здатні зігріти й "олюднити" будь-який інтер'єр. Так, мініатюрний різьблений столик створить оригінальну композицію в дуеті із простою металевою вазою, а столовий гарнітур з малайзійського горіха стане прикрасою просторої вітальні, оформленої в пастельних тонах.
Мабуть, ізюминкою колоніального стилю є своєрідна "звірина" тематика, коли стіл, комод, скриня й торшер повторюють обрису тварин, наслідуючи їхній пластиці й звичкам. Слони, леви, буйволи, мавпи й черепахи - це далеко не весь перелік мешканців колоніального інтер'єра. Ніжки диванів, крісел, столів часто імітують левині лабети, а спинки, підлокітники й інші деталі прикрашені фігурками слонів і гірських баранів. Тварини начебто грають із предметами обстановки: бронзові черепашки водрузили собі на панцири шкіряна скриня, а чотири мавпи, одягнені у фраки, покірно несуть важку книжкову шафу.
У гарнітурах колоніальних меблів можна спостерігати жанрові сцени за участю людей і тварин. Така увага до представників фауни пов'язане з особливостями східного менталітету, що відбиває прагнення до гармонії із природою й навколишнім світом.
"Звіриний стиль" - одне з перших, що сформувалися задовго до нашої ери, напрямків східного мистецтва. Художники, що володіли різними способами обробки дерева, металу й шкіри (карбування, різьблення, тиснення), зображували тварин, птахів і мешканців морів. Фігурки гірських баранів, оленів і леви служили талісманами, захищаючи людей від злих парфумів, наділяючи природними силами. В основі "звіриного стиля" - міфи про походження людини від тварин, про чудесні перетворення людей у звірів і птахів, про шлюби між людьми й тваринами.
У буддійських легендах-джатаках говориться, що Будда у своїх попередніх життях перебував в образі слона, мавпи й інших тварин. Часто в образі того або іншого звіра древні майстри бачили своїх предків. Відгомони "звіриного стиля" дотепер відчутні в східно-європейському дизайні, і колоніальний стиль - не виключення.
Колоніальні меблі виробляються, як правило, з екологічно чистих натуральних матеріалів, нешкідливих для організму людини. Найбільш затребувана порода деревини - тикове дерево. Цей твердий і маслянистий матеріал ідеально підходить для складного різьблення по дереву. Він не псується від вогкості й не боїться зміни клімату. Згубна дія на нього робить лише сухе повітря. Тому вологість у приміщенні не повинна опускатися нижче 50%. Надзвичайна популярність тику на меблевому ринку з'явилася причиною неконтрольованої вирубки дерева. Окремим тропічним країнам навіть довелося ввести обмеження на заготівлю й експорт тикових меблів, що, втім, лише підігріло до неї інтерес востокоманов.
Сьогодні на Сході широко розповсюджений спосіб виробництва тикових меблів зі старої деревини, що залучає майстрів своєю дешевиною й приємним бурштиновим відтінком із золотавими розлученнями, властивому такому матеріалу. Таким чином, дерево з розібраних старих будинків і піднятих із дна водойм човнів знаходить своє друге життя.
Не менш цінуються окремі породи каучукового й тюльпанового дерева, тиса, азіатські види горіха, китайська цінна деревина, а також ротангова пальма, з ліан якої створюється надзвичайно модна сьогодні плетені меблі. Останню відрізняють легкість, міцність і абсолютна байдужість до примх погоди. Плетені меблі універсальні, вона ідеально підходить як для тропічного, так і для відносно суворого європейського клімату. Потрібно лише періодично обробляти її воском або каніфоллю.
У багатих будинках "мрячного Альбіону" плетені крісла, столи, кушетки й кошики міцно влаштувалися ще в середині XIX століття, а сьогодні мода на "плетінку" захлиснула увесь світ. Меблі з ротанга стали атрибутом гарного життя й проникнули не тільки в розкішні заміські будинки, але й в офіси великих компаній.
У колоніальному інтер'єрі ротангове плетиво нерідко сполучається з іншими екзотичними матеріалами. Один із самих незвичайних меблевих гарнітурів виконаний в "дорожньому" стилі з використанням комбінації з тику, "плетінки", брезенту й шкіри буйвола. Всі предмети цього гарнітура наслідують шкіряних валіз із більшою кількістю застібок. Так і хочеться підійти до одному з них, взяти й відправитися в далеку подорож.
Крім ротанга для виготовлення плетених меблів застосовується водяний гіацинт - новинка на російському меблевому ринку. Це рідка рослина (родом з Південної Америки) ні в чому не уступає ротанговій пальмі. Воно так само міцно, довговічно й привабливо. Волокно рослини виходить зі стебла, очищеного від корінь, листів і серцевини. Після просушки й додаткової обробки східні майстри плетуть із нього зручні крісла, дивани й кушетки, як правило сполучаючи його з тиковою основою.
Улюблені деталі колоніального стилю - скрині й шафи-аптечки (комоди з безліччю маленьких ящиків для зберігання медичних препаратів) - також виготовляються з деревини тику, обтягнутою шкірою буйвола. На шкіру методом тиснення наноситься оригінальний декор. Кришки скрині і ящики аптечки прикрашаються бронзовими й латунними ручками. Щоб метал блищав і не ушкоджувався, на нього під впливом окислювання в природному середовищі або за допомогою спеціальної обробки - патинування - наносять особливу плівку, що охороняє виріб від корозії. Скриня можна використовувати не тільки як ємність для зберігання старого одягу або непотрібних речей, але і як придиванний стіл, накривши його склом або шовковим палантином.
Етнічне звучання в колоніальний інтер'єр вносять предмети обстановки, створені з бамбука. Легені, але міцні бамбукові стебла йдуть на виготовлення мініатюрних столиків, диванів і табуретів. Особливим успіхом користуються плямисті сорти бамбука. Меблі, повністю зроблена з бамбука, - більша рідкість. Звичайно його сполучать із ротанговим плетивом і шкірою. Плетені крісла й диван з бамбуковими ніжками вдало впишуть у вітальню заміського будинку або складуть гармонічну композицію із квітами й зеленими чагарниками в саду.
Бум навколо бамбука викликав хвилю наслідувань цій тропічній рослині. З тику й рожевого дерева почали робити меблі, що на вид майже неможливо відрізнити від бамбукової. Меблеві гарнітури, столи й етажерки із лжебамбука й сьогодні користуються популярністю.
Аксесуари
Незамінну роль у колоніальному дизайні грають аксесуари. Настільні лампи й торшери, свічники й статуетки, підставки для квітів і настінні панно, люстри й дзеркала роблять інтер'єр вишуканим і створюють теплу невимушену атмосферу.
При виготовленні ламп найпоширеніші сполучення - мармур, бронза й шкіра. Наприклад, на мармуровій основі коштує бронзовий слон і тримає на спині шкіряний абажур, розписаний квітковим орнаментом. Крім слонів у ролі "носіїв" абажурів виступають леви, ведмеді й мавпи. Окремим абажурам надають потрісканий вид, стилізуючи їх під старовину. Крім шкіри, абажури роблять із щільного льна й шовку. Синтетичні волокна не застосовуються, щоб не порушувати основний принцип - натуральність матеріалів.
Для виготовлення статуеток і люстр використовується бронза. Відлиті в бронзі слони, леви, буйволи й черепахи не відрізняються добірністю, але смотрятся гармонійно в сполученні зі світлим горіховим гарнітуром або легкими плетеними меблями. Люстри, свічники й підставки для квітів також виготовляються із бронзи, латуні й інших, більше легких металів. Інкрустація латунню часто використовується при декоруванні дерев'яних рам для дзеркал.
У всіх декоративних атрибутах такого інтер'єра також неодмінно присутні "звірині" мотиви. Бронзові мавпочки, піднявшись на люстру, акуратно підтримують плафони, а латунні слони своїми довгими хоботами обхоплюють вазу для квітів. Багато аксесуарів (настінні панно, ширми й підставки для квітів) розписані в традиційній китайській манері з використанням міфологічних сюжетів.
Особливий інтерес викликають аксесуари з бамбука. Вони изумительно смотрятся й у класичному, і в мінімалістському інтер'єрі, стаючи тропічними острівцями серед інших деталей обстановки. З порожніх стебел бамбука виготовляють оригінальні свічники, вази й підставки для квітів. Крім того, бамбук як предмет декору гарний сам по собі, навіть якщо не має функціонального призначення.
В азіатських країнах бамбук застосовується найбільше широко. Гребені, шпильки для волось, різне кухонне начиння й інші бамбукові вироби дотепер популярні на Сході. За старих часів зі стебел бамбука майстрували декоративні мечі й дитячі музичні інструменти, наприклад, тунсо (бамбукова флейта). Майстрували з нього й досить забавні предмети сільського побуту: кошик без дна (суньлунь) використовували як сушарку для одягу, поставивши її на жаровню; циновку за назвою "бамбукова дружина" клали в постіль, щоб зігрітися від холоду.